Наталья Бучинская растит телеведущую

- Моя восьмирiчна донька веде конкурс "Крок до зiрок", i я, звичайно, дуже цим пишаюся. Хоча задля того, аби вона потрапила на сцену, навмисно не робила нiчого. Нам просто запропонували, i ми вирiшили спробувати. Часто запитують, чи хочу я, аби Катерина була спiвачкою. Знаєте, якби я цього хотiла, то брала б її на концерти i записала б уже принаймнi 10 пiсень. Але я не хочу вiдволiкати доньку вiд навчання. I коли Катерину запросили бути телеведучою, спершу перевiрила, чи не забиратиме це багато часу. Побачила, що все гаразд, можна спробувати. Та й для її розвитку не завадить: дитина буде вчитися спiлкуватися з людьми. А стосовно спiвiв ми вже мали розмову рокiв зо два тому, коли вона зiзналася: "Мамо, хочу бути спiвачкою!". Я сказала: "Катерино, давай ми з тобою добре подумаємо. Може, ти будеш банкiршею? - у неї нахил до математики, так само, як i в мене. - Або прем'єр-мiнiстром?". Вона сидiла-сидiла, а потiм каже: "Добре, мамо, я подумаю...".

Нещодавно донька давала перше у своєму життi iнтерв'ю - на радiо "Мелодiя" i зiзналася, що хоче бути телеведучою. Що ж, хай вчиться, далi буде видно. Але про банкiршу я її ще не раз запитаю (смеется). Я вважаю, що найкраще капiталовкладення - це дiти. От якщо вкласти достатньо грошей в освiту дiтей, дiло буде - це в усьому свiтi розумiють. Я свою Катерину весь час запитую: "Що легше носити - знання в головi чи сумку в руках?".

Концертiв у мене вистачає, але намагаюся весь вiльний час проводити з дитиною. Цього року їздили вiдпочивати в Париж: я, Катерина, її вчителька, iншi дiти... Я так вiдпочила, що схудла кiлограми на три! Не думала, що у вiсiм рокiв дитинi дуже сподобається в Луврi, у Версалi, але ми виходили з готелю вранцi, а верталися пiзно увечерi. Дитина у мене, слава Богу, терпляча, не панькана - нема анi слiз, анi вимог якихось. Вона розумiє, що мама робить для неї усе можливе й робитиме ще довго, поки буде змога. Я цiную її серйознiсть i тому називаю повним iм'ям. Батьки вже казали: "Ну чого ти так грубо - "Катерино"?". Я вiдповiдаю: "Хай знає, що вже не маленька!". Вона, правда, одного разу менi видала: "Мамо, була Катерина Перша, Катерина Друга, а я, виходить, Катерина Третя?". - "Ну, - кажу, - не зовсiм скромно, але дай Боже!".

Коли приїздить на дачу, забуває про те, що вона "телезiрка", - допомагає дiдусевi з бабусею сапати, зiлля рвати. Коли вони її хвалять, згадую стару байку. Муха, яка сидiла на биковi, дуже змучилася, бо вони разом орали (смеется). Хоча, що таке втома вiд фiзичної працi, я знаю - сама бувала у селi. Найбiльше не любила сапати - у мене такi мозолi на руках були, аж до кровi! Ходила з бабцею на ферму, доїла корiв... Кожне лiто проходило в селi. Я жила в Тернополi, вдома гуляла до дев'ятої, а на канiкулах у бабусi вставала зранку i працювала аж до вечора!

Про що я мрiю? Ну, про що можна мрiяти... Аби всi нашi були здоровi. Мрiю, як i кожен нормальний спiвак, про наступну класну пiсню, таку, як "Дiвчина-весна", написана Нiколо i Рибчинським. Це моя вiзитна картка, вона визначила мiй стиль. Нещодавно Юрiй Євгенович святкував ювiлей, i я йому сказала: "Ви багатодiтний батько, а я - ваша донька, бо саме завдяки вам народился така артистка, як Дiвчина-весна Наталя Бучинська".

Ще хочу зробити велику сольну програму. Хочу давно, вже чотири роки, але як тiльки запланую, починається передвиборча кампанiя! (Смеется). Купа виборiв, перевиборiв - усе не виходить. Сподiваюся, зараз нарештi вдасться.

Если вы нашли ошибку в тексте, выделите ее мышью и нажмите Ctrl+Enter